Впровадження ESG у виробництво водню та його похідних: досвід Німеччини та перспективи України

ESG (Environmental, Social, Governance) – це інструмент управління ключовими ризиками проєкту. Все частіше в Україні обговорюються питання інтеграції принципів ESG в діяльність українських підприємств.

Воднева енергетика – новий напрям в Україні, тому управління ризиками на ранніх етапах реалізації проектів є вкрай важливим.

На початку травня офіс H2-diplo Ukraine провів Green Horizons Study Tour Німеччиною для української делегації.  До складу делегації увійшли представники державних установ, наукової спільноти, громадського сектору та бізнесу.

Упродовж п’яти днів учасники знайомилися з діяльністю провідних організацій у сфері водневої енергетики та технологій Power-to-X (PtX), досліджували практичний досвід впровадження зеленого водню та його похідних. Особливу увагу приділили тому, як інноваційні ідеї перетворюються на дієві технологічні рішення та масштабні енергетичні проєкти, а також можливостям застосування міжнародного досвіду для сталого відновлення й розвитку енергетичного сектору України.

Учасницею делегації була членкиня ЖЕКУ – Марія Лопушанська. У рамках Study Tour Марія вивчала практичне впровадження ESG у виробництво водню та його похідних на німецьких виробництвах.

Першим підприємством, яке відвідали учасники делегації є виробництво електролізерів Siemens Energy (у м. Берлін). Компанія Siemens Energy спрямовує свою діяльність на підтримку клієнтів у процесі енергетичної трансформації, сприяючи впровадженню інноваційних технологій та переходу до екологічно чистих і сталих джерел енергії.

Особливу увагу приділяється інтеграції відновлюваних джерел енергії у водневі технології, що відкриває нові можливості для декарбонізації енергетичного сектору. Серед перспективних напрямів діяльності компанії – застосування технології рідких органічних носіїв водню (LOHC), яка забезпечує можливість його зберігання та транспортування шляхом хімічного зв’язування з рідким носієм, а також модернізація наявної газотранспортної інфраструктури для використання водню. Завдяки сучасним системам автоматизації, моніторингу та промислової безпеки Siemens Energy сприяє розвитку технологічної інфраструктури, необхідної для масштабування водневої енергетики та поступового переходу до більш сталої енергетичної системи.

Спільно з Capgemini компанія Siemens досліджує можливості застосування цифрових технологій для підвищення ефективності виробництва низьковуглецевого водню та зниження його собівартості. Використання цифрових двійників, автоматизованих систем управління, моделювання виробничих процесів і прогнозного технічного обслуговування дає змогу оптимізувати роботу водневих установок, підвищити їхню енергоефективність і безпеку. За оцінками компаній, комплексне впровадження цифрових рішень потенційно може знизити приведену вартість виробництва водню (LCOH) на 9–12%, сприяючи економічній конкурентоспроможності водневих технологій та декарбонізації промисловості.

Стратегія сталого розвитку Siemens передбачає комплексну трансформацію діяльності компанії, що охоплює декарбонізацію, підвищення енергоефективності, раціональне використання ресурсів, збереження біорізноманіття та соціальну відповідальність. До 2030 року компанія планує скоротити прямі викиди парникових газів і непрямі викиди від споживання енергії на 90%, повністю перейти на електроенергію з відновлюваних джерел та впровадити програми збереження біорізноманіття й водних ресурсів на всіх відповідних об'єктах.

Siemens Impact 2025 узагальнює ключові досягнення компанії у сфері сталого розвитку за 2025 рік. Документ охоплює всі компанії, що входять до групи Siemens, за винятком Siemens Healthineers (SHS). У 2025 році Siemens вперше опублікувала звітність зі сталого розвитку відповідно до вимог Директиви Європейського Союзу щодо корпоративної звітності зі сталого розвитку (Corporate Sustainability Reporting Directive, CSRD), підготовлену згідно з Європейськими стандартами звітності зі сталого розвитку (European Sustainability Reporting Standards, ESRS).

Одним із перспективних напрямів декарбонізації транспортного сектору є впровадження сучасних водневих та акумуляторних поїздів, які відкривають нові можливості для розвитку екологічно сталих залізничних перевезень. Зокрема, компанія Siemens Mobility спільно з Niederbarnimer Eisenbahn реалізує проєкт модернізації регіонального залізничного транспорту в Німеччині, поступово замінюючи дизельні поїзди водневими Mireo Plus H та акумуляторними Mireo Plus B. Використання цих технологій дає змогу скоротити споживання дизельного пального на 5,5 млн літрів щорічно та уникнути близько 14,5 тис. тонн викидів CO₂ на рік. Важливою перевагою таких рішень є можливість експлуатації поїздів на неелектрифікованих ділянках залізниці, що сприяє зменшенню залежності від викопного палива, зниженню шумового навантаження та підвищенню комфорту пасажирів. Цей приклад демонструє практичний потенціал водневих технологій у трансформації транспортної інфраструктури та досягненні кліматичних цілей. lines.

Завдяки впровадженню компаніями Siemens та Niederbarnimer Eisenbahn водневих і акумуляторних поїздів на регіональних залізничних маршрутах мешканці Берліна та Бранденбургу отримали можливість користуватися тихішим, екологічнішим і надійнішим залізничним транспортом.

Наступного дня учасники делегації відвідали виробництво Yara International (поблизу м.Росток), яке спеціалізується на виробництві мінеральних добрив.

Виробництво мінеральних добрив компанії Yara ґрунтується на комплексі хімічних процесів, ключовим етапом яких є синтез аміаку – основної сировини для виготовлення азотних добрив. Традиційно для отримання водню, необхідного для синтезу аміаку, використовують природний газ, тоді як азот виділяють із атмосферного повітря. Надалі водень і азот поєднують у процесі Габера – Боша, отримуючи аміак, який використовують для виробництва різних видів добрив, зокрема аміачної селітри, карбаміду та комплексних азотно-фосфорно-калійних добрив. Важливою складовою виробничого циклу є також отримання азотної кислоти, що застосовується у виготовленні нітратних добрив. Оскільки традиційне виробництво аміаку є енергоємним і супроводжується значними викидами парникових газів, Yara розвиває альтернативні технологічні рішення, зокрема використання відновлюваного водню та технологій уловлювання CO₂. Це створює можливості для поступового зменшення вуглецевого сліду мінеральних добрив і декарбонізації хімічної промисловості.

Стратегія міжнародної компанії Yara, одного з провідних світових виробників мінеральних добрив та аміаку, ґрунтується на поєднанні економічної ефективності, інноваційного розвитку та принципів сталості. Основною місією компанії є забезпечення продовольчої безпеки світу з одночасним збереженням довкілля.

Одним із напрямів діяльності компанії Yara є розвиток низьковуглецевого аміаку в межах ініціативи Yara Clean Ammonia, спрямованої на підтримку глобального енергетичного переходу та становлення водневої економіки. Компанія розвиває технології виробництва аміаку з використанням відновлюваного водню, а також із застосуванням технологій уловлювання та зберігання вуглецю (CCS). Завдяки відносно високій об'ємній енергетичній щільності та розвиненій інфраструктурі зберігання і транспортування аміак розглядається як перспективний носій водню, альтернативне паливо для морського транспорту та сировина для виробництва добрив зі зниженим вуглецевим слідом.

Також компанія Yara розвиває напрям виробництва мінеральних добрив зі зниженим вуглецевим слідом у межах ініціативи Yara Climate Choice, спрямованої на декарбонізацію агропродовольчого сектору. Основою такого підходу є впровадження технологій виробництва аміаку з використанням відновлюваного водню, отриманого шляхом електролізу води із застосуванням електроенергії з відновлюваних джерел, а також технологій уловлювання та зберігання CO₂. Це дозволяє зменшувати викиди парникових газів на етапі виробництва добрив, зберігаючи їхнє основне агрономічне призначення. Ініціатива демонструє можливості практичного застосування водневих технологій у хімічній промисловості та їхню роль у формуванні більш сталих ланцюгів виробництва продовольства.

За даними Yara, використання технологій уловлювання та зберігання вуглецю (CCS) дає змогу зменшити вуглецевий слід окремих добрив на 35–75%, тоді як застосування відновлюваної сировини, зокрема водню, виробленого шляхом електролізу, — до 95% порівняно з аналогічними добривами, виготовленими з природного газу. Це підкреслює потенціал низьковуглецевого аміаку для скорочення викидів у всьому агропродовольчому ланцюгу.

Yara International інтегрує принципи сталого розвитку у свою виробничу діяльність, приділяючи особливу увагу декарбонізації, раціональному використанню природних ресурсів, збереженню біорізноманіття та соціальній відповідальності. За результатами 2025 року компанія досягла поставленої мети щодо скорочення питомих викидів парникових газів на 10% порівняно з 2018. До 2030 року Yara планує скоротити ці викиди на 30%. Водночас компанія посилює оцінювання екологічних ризиків, зокрема досліджує розташування виробничих об'єктів поблизу територій, чутливих з погляду збереження біорізноманіття. Важливою складовою стратегії є розвиток низьковуглецевих технологій і виробництво продукції зі зменшеним вуглецевим слідом, що сприяє декарбонізації хімічної промисловості та агропродовольчого сектору. У 2025 році компанія також продовжила впровадження Європейських стандартів звітності зі сталого розвитку (ESRS), інтегрувавши відповідну інформацію до річної корпоративної звітності.

Ще однією компанією, яку відвідали учасники делегації є thyssenkrupp Uhde та Uniper з одним із перших у світі проєктів крекінгу аміаку (м. Дортмунд та м. Гельзенкірхен).

Компанія thyssenkrupp Uhde є одним із міжнародних розробників промислових технологій виробництва водню, пропонуючи комплексні рішення для розвитку водневої енергетики та декарбонізації промисловості. Її технологічний портфель охоплює виробництво зеленого водню шляхом електролізу води з використанням електроенергії з відновлюваних джерел, а також блакитного водню, отриманого з викопної сировини із застосуванням технологій уловлювання CO₂. Особливу увагу компанія приділяє модернізації наявних промислових установок, підвищенню енергоефективності виробничих процесів та інтеграції водневих технологій у хімічну промисловість. Завдяки багаторічному досвіду проєктування і будівництва водневих установок thyssenkrupp Uhde забезпечує супровід проєктів на всіх етапах - від попередніх техніко-економічних досліджень до введення об'єктів в експлуатацію. Важливим напрямом діяльності є також використання водню для виробництва аміаку, метанолу та інших хімічних продуктів, що відкриває додаткові можливості для скорочення викидів парникових газів і поступового переходу до низьковуглецевої промисловості.

Окрему увагу компанія thyssenkrupp Uhde приділяє підтримці жінок у технічних професіях та створенню рівних можливостей для професійного розвитку й кар'єрного зростання. У межах ініціативи Women at Uhde компанія популяризує професійні історії жінок, які працюють у сфері інженерії, проєктування промислових об'єктів, автоматизації, управління виробничими процесами та міжнародними проєктами. Їхній досвід демонструє важливість жіночого лідерства, професійної компетентності та інноваційного мислення у розвитку сучасної промисловості. Водночас ініціатива спрямована на подолання гендерних стереотипів, підтримку професійної самореалізації та формування робочого середовища, у якому здібності, знання й досягнення визначають можливості людини незалежно від статі. Такий підхід підкреслює, що сталий розвиток промисловості неможливий без соціальної складової, зокрема рівного доступу жінок до технічних професій, управлінських посад та участі у прийнятті рішень.

Одним із перспективних напрямів розвитку водневої енергетики компанія thyssenkrupp визначає використання зеленого аміаку як ефективного носія водню для його зберігання та транспортування на значні відстані. На відміну від транспортування водню у зрідженому стані, що потребує надзвичайно низьких температур і значних енергетичних витрат, аміак має вищу об'ємну енергетичну щільність та потребує менше енергії для зрідження. Важливою перевагою є також наявність розвиненої міжнародної інфраструктури його морського транспортування та зберігання. Після доставки до кінцевого споживача зелений аміак може безпосередньо використовуватися як хімічна сировина або енергоносій чи розкладатися на водень та азот для подальшого використання водню в промисловості. Компанії thyssenkrupp Uhde та thyssenkrupp nucera розвивають технологічні рішення, що охоплюють увесь виробничий ланцюг - від електролізу води з використанням відновлюваної електроенергії до синтезу аміаку, його зберігання, транспортування та зворотного перетворення на водень. Такий підхід відкриває нові можливості для формування міжнародного ринку відновлюваного водню, зокрема забезпечення потреб європейської промисловості завдяки імпорту енергоносіїв із регіонів зі значним потенціалом відновлюваної енергетики.

Ще одна німецька енергетична компанія Uniper відіграє важливу роль у трансформації енергетичного сектору Європи, поєднуючи забезпечення надійного енергопостачання з розвитком низьковуглецевих технологій. Одним із показових прикладів є модернізація енергетичного комплексу Scholven у місті Гельзенкірхен, який протягом десятиліть був одним із найбільших центрів вугільної генерації Німеччини. Сьогодні компанія поступово перетворює цю промислову територію на сучасний енергетичний хаб Energy Transformation Hub Rhein-Ruhr, орієнтований на розвиток водневої інфраструктури та декарбонізацію промисловості. Такий підхід демонструє можливості переосмислення традиційних промислових територій, де наявна енергетична інфраструктура стає основою для впровадження нових технологій і поступового переходу до низьковуглецевої енергетики.

Компанія Uniper розглядає сталий розвиток як невіддільну складову своєї корпоративної стратегії, спрямованої на прискорення енергетичного переходу в Європі. Особливу увагу приділено декарбонізації енергетичного портфеля, підвищенню енергоефективності, зменшенню залежності від викопного палива та відповідальному управлінню екологічними й соціальними ризиками. До 2040 року компанія прагне досягти вуглецевої нейтральності за всіма трьома категоріями викидів парникових газів (Scope 1, 2 і 3), поєднуючи заходи зі скорочення та компенсації викидів із трансформацією своїх продуктів і послуг. Важливою особливістю підходу Uniper є застосування принципу подвійної суттєвості (Double Materiality), що передбачає оцінювання як впливу діяльності компанії на довкілля та суспільство, так і фінансових ризиків і можливостей, пов'язаних зі сталим розвитком. Серед пріоритетних питань компанія визначає зміну клімату, забруднення атмосферного повітря, збереження біорізноманіття, безпеку працівників, права місцевих громад та відповідальне корпоративне управління. Водночас Uniper інтегрує результати ESG-оцінювання у стратегічне планування, управління ризиками та корпоративну звітність відповідно до європейських стандартів ESRS, демонструючи комплексний підхід до екологічної та соціальної трансформації енергетичного сектору.

Завершився візит учасників делегації відвідуванням CAPHENIA (м. Франкфурт-на-Майні) з пілотною установкою Power‑and‑Biogas‑to‑Liquid.

Німецька технологічна компанія CAPHENIA розвиває інноваційні рішення для виробництва відновлюваного синтетичного палива, зокрема сталого авіаційного палива (Sustainable Aviation Fuel, SAF), що має важливе значення для декарбонізації авіаційного сектору. Основою її діяльності є запатентована технологія Power-and-Biogas-to-Liquid (PBtL), яка передбачає перетворення біометану, вуглекислого газу та електроенергії з відновлюваних джерел на синтез-газ - суміш водню (H₂) і монооксиду вуглецю (CO), що використовується для подальшого виробництва синтетичних видів палива.

Назва німецької технологічної компанії CAPHENIA походить від образу «вуглецевого фенікса, що постає з попелу», символізуючи оновлення, трансформацію та переосмислення ролі вуглецю в сучасних технологічних процесах. В основі філософії компанії лежить ідея перетворення вуглекислого газу з кінцевого продукту процесів згоряння на потенційний ресурс для створення нових видів палива.

Одним із практичних прикладів розвитку технологій Power-to-X (PtX) є пілотний проєкт GERMANY I, який реалізується на території промислового парку Франкфурт-Гехст (Frankfurt-Höchst, Німеччина). В основі технології лежить інноваційне поєднання електроенергії з відновлюваних джерел, біометану, води та вуглекислого газу для отримання синтез-газу — суміші водню (H₂) і монооксиду вуглецю (CO), що є сировиною для подальшого виробництва синтетичного палива. Важливим напрямом розвитку є також співпраця CAPHENIA із Siemens, спрямована на цифровізацію, автоматизацію та масштабування виробництва синтетичного авіаційного палива. Цей приклад демонструє потенціал поєднання водневих технологій, відновлюваної енергетики та використання CO₂ як сировини для скорочення вуглецевого сліду транспортного сектору.

Перспективи для України

Досвід провідних європейських компаній Siemens, Yara, thyssenkrupp, Uniper та CAPHENIA демонструє, що енергетичний перехід — це не лише впровадження нових технологій, а й комплексна трансформація промисловості, транспорту та підходів до використання природних ресурсів. Для України, яка сьогодні постає перед викликами відновлення зруйнованої енергетичної інфраструктури, декарбонізації промисловості та інтеграції до європейського енергетичного простору, цей досвід має особливе значення. Розвиток зеленого водню, виробництво низьковуглецевого аміаку й синтетичного палива, модернізація наявної промислової інфраструктури, впровадження цифрових технологій та принципів циркулярної економіки можуть стати перспективними напрямами зеленої відбудови України.

Водночас міжнародна практика переконує, що успішність таких проєктів визначається не лише технологічною готовністю чи інвестиційною привабливістю, а й відповідальним ставленням до довкілля, збереженням біорізноманіття, раціональним використанням водних ресурсів, урахуванням інтересів місцевих громад та інтеграцією принципів ESG на всіх етапах реалізації.

Особливу цінність у цьому контексті має співпраця з німецькими партнерами, які створюють можливості для українських експертів та експерток безпосередньо знайомитися із сучасними водневими технологіями, практичним досвідом їх впровадження та європейськими підходами до сталого розвитку галузі. Важливо, що до такого професійного обміну активно долучаються членкині Жіночого енергетичного клубу України. Продовженням цієї співпраці стала їхня участь у Hydrogen Futures Ukraine Symposium, що відбувся у вересні 2026 року у Львові. Представниці ЖЕКУ долучилися до заходу як модераторки панельної дискусії, присвяченої ESG-аспектам розвитку водневої економіки, спікерки та учасниці професійних обговорень. Такий формат міжнародної взаємодії сприяє не лише поширенню технологічних знань, а й зміцненню української експертної спільноти та її залученню до формування майбутнього водневої енергетики.

Для України важливо не просто переймати європейські технології, а формувати власну модель сталого енергетичного розвитку, у якій інновації, економічні можливості та відповідальність перед природою доповнюватимуть одне одного.

Публікацію підготовлено за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ – Україна.